• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Психологічний супровід
• Рекомендації педагогам з допомоги у професійному визначенні старшокласників

Вчителям та майстрам виробничого навчання необхідно проводити профорієнтаційну роботу з усіма учнями навчального закладу для кращого, більш свідомого самовизначення старшокласників, знання про властивості та риси власної особистості, що дають підстави для вибору переважного типу майбутньої професії з урахуванням своїх життєвих уподобань, обізнаності старшокласників про світ сучасних професій та шляхи, оволодіння цими спеціальностями.

Кожен учень в процесі вибору професії проходить кілька етапів. З тієї або іншою повнотою ці етапи представлені в будь-якому рішенні, прийнятому особистістю або групою.

Розглянемо можливі помилки на кожному етапі, стосовно проблеми професійного самовизначення.

1 етап. Виникнення проблеми
(рішення почати обирати професію)

Перше, на що потрібно звернути увагу учителям і майстрам виробничого навчання - це з'ясування того, як бачиться вибір професії тому, хто бере участь в рішенні цього питання і чи усвідомлює він проблему саму по собі. Це питання може виникати як у відношенні до підлітка, так і в відношенні осіб, що беруть участь разом з ним в виборі професійного «маршруту».

Перша помилка - це підміна проблеми, коли професійне самовизначення підміняється саме визначенням в соціальному плані, тобто замість рішення проблеми вибору професії вирішують проблему вибору навчального закладу. Іноді установка на отримання вищої освіти настільки сильна, що їй в жертву приносяться і схильності, і реалістична оцінка ситуації. Подібне явище може захоплюватися не тільки при орієнтації на вищий навчальний заклад. Нерідко в коледжі і технікуми приходять підлітки, які при виборі професії керувалися не своїми схильностями і індивідуальними особливостями, а орієнтуючись на думки товаришів, на супутні вигоди. Обираючи навчальний заклад, вони використовували професійну освіта як засіб рішення інших своїх проблем.

Друга помилка - несвоєчасність вибору. Така ситуація може виникнути, коли проблема вибору професії в необхідний момент часу не встає перед учнями. Однією з причин ситуації, що склалася, може бути занадто рано прийняте рішення про вибір професії. Таке рішення іноді буває не цілком адекватним, коли в ранньому віці формується романтичний образ професії, часто віддалений від реальності. Іноді такий інтерес присипляє пильність дорослих, створює ілюзію, що з професійним саме визначенням усе благополучно. Насправді очікування підлітка значно розходяться з реальністю, а його індивідуальні особливості є нездоланною перешкодою для отримання обраної професії. Таким чином, несвоєчасно, занадто рано прийняте рішення, не підтримане раціональними міркуваннями, може стати джерелом розчарувань і подальших складнощів адаптації в професійної сфері.

Третя помилка – відсутність у учня відчуття необхідності в виборі професії, коли в силу сімейних традицій або сформованих у батьків очікувань в відношенні професійного майбутнього дитини до моменту вибору професії ні у батьків, ні у підлітків не існує проблем в цьому питанні. Часто батьки намагаються втілити в дітях свої мрії. При цьому абсолютно не враховуються індивідуальні особливості дитини.

2 етап. Пошук кола компетентних осіб,
хто міг б допомогти в рішенні поставленої проблеми

Хто може, і хто повинен приймати рішення в ситуації вибору професії? Одним з факторів, що регулюють активність людини, є його самооцінка. Самооцінка лежить в основі рівня домагань, тобто рівня важкості тих задач, до здійснення яких людина вважає себе здатною. При неадекватно завищеному рівні домагань судження підлітків категоричні, виражена переважна орієнтація на особистий досвід. Небажання таких учнів спільно зі старшими шукати оптимальний варіант рішення проблеми вимагає корекції з боку дорослих. Ще більше складної представляється ситуація, коли підлітки прагнуть повністю зняти з себе відповідальність за рішення цього питання. Іноді рішення вже буває знайдено ними самостійно, але в силу особливостей сформованої самооцінки (низький рівень домагань) вони поки ще не вважають себе в праві приймати будь-які відповідальні рішення.

3 етап. Збір інформації, що відбиває
істотні моменти конкретної ситуації вибору

Одним з основних етапів прийняття рішення є збір необхідної інформації про бажану професію. Складності і помилки, що виникають на цьому етапі, обумовлені трьома причинами:

відсутністю повного уявлення про проблемної ситуації, виборчим ставленням підлітків до інформації про сфері праці, складнощами самосприйняття. Підлітки і їх батьки часто не обізнані про ті істотні моменти, які визначають згодом ступінь професійної, а часом і соціальної адаптації молодої людини. Знайомство учнів з професіями дозволяє їм зі всій повнотою освоювати інформацію щодо процесу праці в кожної професії. З урахуванням цього можлива більше точна формулювання загальних вимог підлітка до майбутньої професії, а також своєрідна прикидка власних можливостей в зв'язку з вимогами, пред'являються різними групами професій до людині. Експериментально-психологічними дослідженнями показано, що у учнів існують певні вподобання в відношенні джерел інформації при виборі професії.

1. особистий досвід як джерело інформації;

2. роль сім'ї;

3. вплив однолітків.

4 етап. Побудова образу професії.

На цьому етапі типові помилки можуть бути пов'язані з недостатнім рівнем критичності підлітка. Низький рівень критичності НЕ дозволяє в повному обсязі виявити і дати об'єктивну характеристику власного становища. На цьому тлі бачення проблеми спрощується, а до варіантів можливих рішень пред'являються більше спрощені вимоги. Тут широко поширені наступні помилки:

1. Упередження в відношенні престижності і не престижності професії. Це необґрунтований помилковий погляд. Як відомо мода на усе проходить, і та професія, яка сьогодні престижна, завтра може придбати цілковито інакший статус.

2. Захоплення тільки зовнішньої стороною професії. Це трапляється тому, що випускник не має всебічних знань про професії.

3. Орієнтація на професію, яка гарантує високий заробіток. Орієнтуючись на матеріальну сторону професії, часто не враховується, що якщо дана професія обрана без урахування особистісних вподобань та схильностей, то мало шансів стати кваліфікованим фахівцем, а значить, виникнуть проблеми з працевлаштуванням.

5 етап. Пошук варіантів рішень,
їх оцінка і вибір оптимального рішення.

При виборі професії виділяють ряд індивідуальних стилів пошуку рішень:

1. Імпульсивні рішення відрізняються тим, що оцінка можливих варіантів не здійснюється планомірно. Критична оцінка гіпотез неповна, варіанти рішень виникають легко, але відрізняються слабкою реалістичністю.

2. В меншій мірі ці особливості виражені в так званих ризикованих рішеннях, відмінною рисою яких є лише часткова їх критичність.

3. Врівноважені рішення поєднують в собі легкість висування альтернатив з їх повною та планомірною критичною оцінкою.

4. Рішення обережного типу відрізняються особливою ретельністю оцінки гіпотез, але варіанти рішення знаходяться з трудом.

5. Інертні рішення є результатом дуже невпевненого і обережного пошуку альтернатив з фіксацією уваги на їх критичної оцінці.

Природно, що учні і їх батьки зацікавлені в тому, щоб даний вибір був для них оптимальним. Вони хочуть бути впевнені, що саме це освіта стане основою подальшого руху по шляху до успішної кар'єрі. Ця впевненість може бути здійснена тільки при дотриманні принципу професійного самовизначення.

Принцип професійного самовизначення має на увазі усвідомлений самостійний вибір професії на основі:

- об'єктивних і досить повних знань про себе, свої інтереси, схильності, особливості мислення, пам'яті, уваги, нервової системи;

- знайомства з світом професій, вимогами, які професія пред'являє до людині;

- вміння співвіднести ці вимоги зі своїми особистісними особливостями.

Тоді вибір професії буде вірним і вдалим.

Коментарi